Понурий, а, е.

1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає. Ном.

2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Шевч. Понурі думки. К. Іов. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 312.