Поневірятися, ряюся, єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут. Левиц. І. 66.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 310.