Понатоптувати, тую, єш, гл.

1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ).

2) Набить плотно (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 309.