Понасмічувати, чую, єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала. Звенигор. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 308.