Понасипати, па́ю, єш, гл. Насыпать (во множествѣ). Треба на всіх чотирох углах понасипати по купці жита. Чуб. І. 101.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 308.