Поналітати, та́ємо, єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 305.