Понабувати, ва́ю, єш, гл.

1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ).

2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева. Мир. ХРВ. 102.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 301.