Помічник, помішни́к, ка, м. Помощникъ. Левиц. Пов. Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 298.