I. Поміж, жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти. Г. Барв. 65.

II. Поміж, нар.

1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. Г. Барв. 544.

2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина. Лебед. у.

III. Поміж пред.

1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. Чуб. Піти поміж люде. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде. Федьк.

2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть. Мил. 131.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 296.