Поморочити, чу, чиш, гл.

1) Нѣкоторое время морочити.

2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 299.