Полотенко, ка, с.

1) Ум. отъ полотно.

2) Полотно для сита. В’язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63.

3) = Полотенце 3. Вх. Уг. 261.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 287.