I. Половий, а́, е́

1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового. Лукаш. 148.

2) О масти: свѣтлорыжій. Чуб. V. 258; сѣрый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Мет. Ум. Полове́нький. Чуб. V. 275.

II. Половий, а́, е́ Находящійся въ задней стѣнѣ хаты, вдоль которой устроенъ піл. Полове вікно. ХС. III. 56.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 285.