Полиця, ці, ж.

1) Полка. Чуб. VII. 386. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині. Лукаш. 148.

2) Отвалъ у плуга. Вас. 199. Шух. І. 165. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Грин. III. 276.

3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса. Вас. 147.

4) Раст. Trifolium arvense L. Вх. Пч. І. 13. Ум. Поличка, поличенька.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 283.