Полегчати, чаю, єш и полегшати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420.

Полегчати, ча́ю, єш, сов. в. полегчи́ти, чу́, чи́ш и полегша́ти, ша́ю, єш, сов. в. полегши́ти, шу́, ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 282.