Поле, ля, с.

1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97.

2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426.

3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Кобел. у. Ум. Поленько. О. 1862. IV. 12. Полечко. Маркев. 105. Польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце. О. 1862. VIII. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 282.