Покрівля, лі, ж.
1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатер. у. (Залюб.).
2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 278.