Покритка, ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. См. Покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала… покриткою… який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 278.