Покривайло, покривало, ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Грин. III. 448. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Н. п. Покривало на мертву купила. Кролев. у. Окрило їх покривало густеє. К. Іов. 36. Ум. Покривайлечко, покривалечко. Мет. 207.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 277.