Покорити, рю́, риш, гл. Смирить? Біг покорить, Біг і простить. Ном. № 60.

Покорити, ся. См. Покоряти, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 275.