Поклонятися, ня́юся, єшся, сов. в. поклони́тися, ню́ся, нишся, гл.

1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Чуб. V. 370. Также: передать поклонъ. Поклоняється бідний невольник із землі турецької, із віри бусурманської, у города християнські до отця, до матусі …поклоняється голубоньком сивеньким. АД. І. 93. Козак до дівки ворлами та поклонився. Мет. 82.

2) Поклонився пані-матці хлібом. Посваталъ дочь. Св. Л. 275.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 273.