Поздирати, ра́ю, єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 263.