Позамулюватися, люємося, єтеся, гл.

1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались.

2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба… волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. І. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 257.