Позавертати, та́ю, єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали… коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали. ЗОЮР. І. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 252.