Позабуватися, ва́ємося, єтеся, гл.

1) Забыть (о многихъ). Солов’ї співать позабувались. Мил. 93. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його. Харьк. у.

2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 252.