Про УКРЛІТ.ORG

поз'їдати

Поз’їдати, да́ю, єш, гл.

1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз’їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз’їдала щепи молоденькі. Харьк. у.

2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз’їдали. АД. І. 94.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 264.

вгору