Пождати, жду, жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. Г. Барв. 380. А пожди но! Н. Вол. у. Чи зараз, чи пождавши поїдеш? Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 250.