Пожалити, лю, ли́ш, гл. Пожалить, изжалить. Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила. Ном. № 3825.

Пожалити, лю, лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 249.