Пожадатися, ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не потішаючись. МВ. ІІ. 75.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 249.