Подіяти, дію, єш, гл.

1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють. Чуб. II. 389.

2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п’є.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 242.