Подивувати, вую, єш и подивуватися, вуюся, єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. ХС. VII. 423. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Н. п. Подивувався Іван такій жадобі сестриній. Рудч. Ск. І. 136.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 240.