Погін, го́ну, м.

1) Скорость движенія. Як тілько трохи пущу погону (у млині), то зараз і зломиться.

2) ? Сонце то ховалось, то знов випливало із-за високих скель, а вони, величаві, темними погонами мережили світлий і гладкий, як скло, Дніпр. Стор. II. 142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 231.