Погостити, щу́, стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Гн. І. 93. Нас… так файно погостив. Гн. II. 41. Запросив і погостив їх дуже красно. Драг. 121.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 235.