Погорілий, а, е.

1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати. Шевч. 264.

2) Погоріле = Погорілля. На погоріле хоч шажок дайте. Макс.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 234.