Повішати, шаю, єш, гл.

1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі.

2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 223.