Повірити, рю, риш, гл.

1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять? Шевч. 78.

2) См. Повіряти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 222.