Повідправляти, ля́ю, єш, гл.

1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187.

2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 220.