Повідколупувати, пую, єш, гл. = Повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі… і давай шпурлять. Драг. 231.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 220.