Повід’їдати, да́ю, єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід’їдав рибі хвости.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 219.