Повчитися, вчуся, вчишся, гл.

1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв.

2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 229.