Повпиватися, ва́ємося, єтеся, гл.

1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. Чуб. II. 362. І ми таки повпивались, особливе пан. Стор. II. 26. Повпивались були його поезією. К. (Хата. VIII.).

2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки, повпивалися над очима. Мир. ХРВ. 6.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 227.