Повний, а, е.

1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. Добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип’єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15.

2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54.

3) Махровый. Моя врода — повная рожа. Чуб. V. 575.

4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. Ум. Повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 224.