Повиточувати, чую, єш, гл.

1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137.

2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 217.