Повитирати, ра́ю, єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай. АД. І. 298.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 217.