Повиправляти, ля́ю, єш, гл.

1) Выправить, исправить (во множествѣ).

2) Оправдать (многихъ).

3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв.

4) Отправить (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 215.