Повилуплювати, люю, єш, гл.

1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.).

2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні.

3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 214.