Повижинати, на́ю, єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 212.