Повигравати, ваємо, єте, гл.

1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти.

2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 212.