Повиводити, джу, диш, гл.

1) Вывести (многихъ).

2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 211.