Поверх нар.

1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296.

2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить. Ном. № 231.

3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169.

4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.

Поверх, ху, м.

1) Поверхность.

2) Этажъ. На п’ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 210.