Повдягати, га́ю, єш, гл.

1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255.

2) Надѣть на себя (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 209.